Сегодня в смт Шарівка 20.04.2024

Серія 1. Старший.

Ну раз я вже тут, то знову про своє. Напишу вам про своїх діток.Серія 1. Старший.Діти дорослішають і більшими стають їхні іграшки. Мій старший синок Максим людина унікальна... Скільки я його знаю, а знаю я його скоро 22 рочки, він щось ліпить з гімна і палок. Скільки в дитинстві він розібрав машинок не порахувати. Коли з'явилися машинки на пультах, він примудрявся їх розбирати, потім збирати і ще витягти звідти пару зайвих деталей. Колись йому з Італії у подарунок привезли шалено дорогу Ферарі, вона виблискувала своїми червоними металевими частинами. Машинка була розміром 25-30 см і зроблена майже з такої кількості деталей, як справжня. На полиці вона простояла всього пару днів. Одного разу я просто знайшла купу запчастин. Я тоді, пам'ятаю, від розпачу аж ревіла. Людина привезла з Італії, купила там за шалені гроші, а він отак трах-бах і розібрав. Від мого старшого не залишилося жодної цілої іграшки. Після чергового подарунку, на всі мої прохання не розбирати, він мовчав, але як тільки він залишався сам на сам, то все знищувалося за лічені хвилини. Коли я починала сварити, то він кліпав наївними дитячими очима і виправдовувася: "Я хотів знати, що там в середині". Коли йому дарували дві однакові машини, то він розбирав обидві. Виправдання було таке: " Я хотів знати, чи вони в середині теж однакові". Його кімната 7-ми річного і 21-го річного майже не помінялася, з тією різницею, що зараз йому дозволено мати паяльник. На столі повний триндець, в тумбочках армагедон. Щомісяця я намагаюся там прибрати і розкласти все по коробочках. На що замість "дякую" отримую купу претензій, що зникли дуже важливі якісь хреновини і нєфіг знищувати його екосистему.
До речі, у ветеринари він теж пішов більше для того, щоб був доступ всередину. Взагалі він виявляв бажання стати патологоанатомом. Ми з батьком м'яко натякнули, що ми проти. Не буду хвалитися, але він давно оперує тварин і робить досить складні операції. Коли я його на початках питала, як він знає, що і де різати і шити, то він відповідав: "Просто треба організм уявити, як механізм і полагодити чи замінити поламані деталі...а може і викинути зайві". Не знаю, його це теорія чи чужа, але вона працює.
Першою ластівкою, коли він став переходити на вищий рівень, стало те, що він з веліка і бензопили зробив хрінь, яка їздила. Цей пепелац страшенно смердів, плювався маслом і гудів, як винищувач... але їздив.
І ось на початку літа сина нам повідомив, що він купує мотоцикл. "Тільки через мій труп!",- верещала я. "Без прав не дозволю!",- підверещував батько.
Все літо сина вчився на права, щоб ми дали згоду.
Тепер у нас біля собачої будки гордо стоїть ІЖ Юпітер 4... От тільки не питайте, чого саме цей динозавр. Бо коли це запитала я, то мені було сказано, що я ніфіга не шарю в справжніх мотоциклах.
Хотіла вам сфоткати цей комбайн, але Савранський (мовчазний мотоцикліст в "Покровських воротах") умчав до своїх чотирилапих механізмів.https://youtu.be/7X1OGd35ox0Комментировать

По материалам: http://blog.i.ua/user/6314888/2345772/

Смотрите также